Алергоспецифічні IgE (харчова панель)

Харчова панель містить 20 алергенів:

• гречка;
• арахіс;
• какао; 
• голландський сир;
• помідор; 
• картопля; 
• скумбрія; 
• тунець; 
• тріска; 
• лосось; 
• свинина;
• курятина; 
• яловичина;
• суміш цитрусових (лимон, апельсин, мандарин, лайм);
• дріжджова випічка;
• пшеничне борошно;
• ячмінне борошно; 
• рис; 
• часник;
• каштан їстівний.

Алергія - це реакція гіперчутливості імунної системи на зазвичай нешкідливі речовини, які потрапляють до організму або контактують із ним. Згодом організм під час контакту з такими речовинами починає виробляти власні антитіла — особливі білки, що продукуються імунною системою.
Її основними симптомами є:

• чхання,
• свербіж шкіри,
• сльозотеча,
• почервоніння,
• закладеність носу.

Можливі також: підвищення температури, нудота, блювання,  діарея або біль у шлунку, нетипові реакції після укусів комах, набряк та анафілактичний шок.

Факторами ризику виникнення алергічної реакції є:

• спадковість,
• дитячий вік (діти більш схильні до появи алергічних реакцій – це пов’язано з певною незрілістю дитячого організму, зокрема, травної чи імунної систем),
• наявність випадків алергії в минулому,
• періоди гормональних змін в організмі (наприклад, вагітність),
• психосоматичні причини алергії,
• хронічні захворювання (особливо ШКТ).

Серед харчових алергенів найчастіше спричиняють алергію у населення України -  молоко, курячі яйця та горіхи.

Позитивний результат свідчить про: сенсибілізацію до найбільш поширених харчових алергенів; бронхіальну астму, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, респіраторний аллергоз, обумовлені сенсибілізацією до інгаляційних алергенів.

Причини негативного результату: відсутність сенсибілізації до харчових алергенів, що входять до складу даного аналізу, обмеження або виключення контакту з алергеном, проведення десенсибілізації.

Дане дослідження призначається для: діагностики алергічних захворювань, пов'язаних з сенсибілізацією до інгаляційних алергенів (бронхіальна астма, алергічний риніт і кон'юнктивіт, респіраторний аллергоз), для скринінгового виявлення сенсибілізації до інгаляційних алергенів.

• Забір крові проводять натщесерце, тобто через 6–8 годин після прийому їжі.
• За день до дослідження необхідно виключити вживання алкоголю та прийом лікарських засобів (з дозволу лікаря). Якщо відмовитися від ліків неможливо, слід попередити про це реєстратора у пункті забору. Рекомендовано обмежити фізичні навантаження, дотримуватись режиму сну.
• Не потрібно змінювати звичний режим харчування.
• Протягом однієї години перед процедурою забороняється палити, рекомендовано уникати емоційних навантажень та стресів.
• У день здачі аналізу дозволяється випити невелику кількість води.
• Для немовлят перед забором крові рекомендується витримати максимально можливий проміжок між годуваннями.
• Здавати кров на дослідження рекомендовано до проведення діагностичних чи лікувальних процедур: операцій, інфузій, переливанні крові, пункції, ін’єкцій, біопсії, загального масажу, ендоскопії, фізичних навантажень, ЕКГ, рентгенологічного обстеження. Відбір крові з діагностичною метою проводиться перед крапельними інфузіями лікарськими препаратами.
• Необхідно враховувати добові ритми зміни показників крові: повторні дослідження доцільно проводити в один і той же час. У різних лабораторіях можуть застосовуватися різні методи дослідження і одиниці вимірювання. Щоб оцінка результатів обстеження була коректною, бажано проводити дослідження в одній і тій же лабораторії.

Венозна кров.